Інтернет-семінар учителів хімії та біології на базі Петрівської ЗШ І-ІІІ ступенів

понеділок, 13 квітня 2020 р.

ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ ПЕТРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ ЩИРО ВІТАЄ ВАС ТА ЗАПРОШУЄ ДО УЧАСТІ В РАЙОННОМУ ІНТЕРНЕТ-СЕМІНАРІ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ З ПРОБЛЕМИ:

"Формування предметних та життєвих компетентностей під час викладання хімії та біології шляхом технологій розвитку критичного мислення"

Лінійка "Відкриття тижня біології та хімії" для 5 класу - на сайті ...

Хімія і біологія швидко розвинулися, бо стали володіти не одним способом спостереження, а й досвідом, і, припинивши бути лише пасивно-діючими спостерігачами, починали самі викликати явища.

неділя, 12 квітня 2020 р.

Інтернет-конференція «Мислення логічне, креативне, критичне»

субота, 11 квітня 2020 р.

УРОК, ЩО РОЗВИВАЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ: СТРУКТУРА І МЕТОДИ (ЧАСТИНА I)

30 січня, 2020 р.

Олена Пометун, засновниця і керівниця Освітньої платформи “Критичне мислення”.

Під час тренінгів нас часто запитують про форму навчання учнів, що є оптимальною як для розвитку критичного мислення, так і для досягнення предметних завдань уроку. А також про те, які методи слід застосовувати в тому чи іншому випадку. Відповіді на ці запитання пов’язані насамперед із тим, як ми вибудовуємо урок цілісно, адже технологічність навчання передбачає взаємопов’язаність усіх його елементів.

Для переходу до навчання учнів за цією технологією слід внести системні зміни в організацію навчання на уроках. Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення є міжпредметною. При цьому вона, залежно від предметного наповнення та дидактичних завдань уроку, може набувати різних характеристик. Наприклад, це можуть бути різні типи уроку – набуття нових знань, формування умінь тощо, або ж різне наповнення змісту уроку – математичний, природознавчий, мовно-літературний інші.

Разом з тим технологічність уроку забезпечує його алгоритмізована структура та методика реалізації, що не залежать від згадуваних вище чинників. Така структура передбачає побудову уроку з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової. Дивимось на таблицю з короткою теорією.

Структура уроку в технології розвитку критичного мислення

Лише правильне розуміння і використання потенціалу кожної частини уроку уможливлює оптимальний відбір методів навчання. Якщо ж ігноруємо це – породжуємо чимало помилок у вчительській практиці . Вибір методів навчання з інструментарію технології розвитку критичного мислення залежить від завдань тої чи іншої частини уроку: одні методи багатофункціональні – їх застосовують у різних частинах уроку, а інші – лише в одній. Ілюструємо це ще однією таблицею.

Розподіл методів розвитку критичного мислення згідно з частинами уроку

Ще декілька дружніх порад, як відбирати методи до уроку. У досвідченого вчителя – великий набір інструментів, звичайно, вибір того чи іншого методу потребує врахування кількох чинників.

1. Характер матеріалу і результатів, які вчитель хоче отримати – знання, уміння чи ставлення? Якщо ви чекаєте засвоєння знань – підійдуть методи повторення: опитування, тести, взаємоперевірка, перечитування чи перегляд та ін. Якщо уміння – вам потрібно організувати діяльність, у якій учні будуть вправлятись, щоб сформувати або розвинути уміння. Формування ставлень чи емоцій учнів потребує дискусії, обговорення, постановки дилем чи спірних запитань та ін.

2. Готовність учнів до інтерактивної взаємодії – роботи в парах, зміни партнерів по спілкуванню, відповідального виконання завдання у команді, дотримання правил та ін. Така готовність не виникає автоматично, а формується поступово. Починати її розвивати в учнів потрібно якомога раніше з невеличких і нескладних форм взаємодії (робота в парах, потім у трійках), ретельно пояснюючи учням послідовність дій. А після завершення обов’язково організовувати обговорення успіхів та невдач цієї діяльності.

3. Ваш стиль викладання. Адже метод має бути комфортним для вас особисто. Наприклад, якщо для вас контроль є менш значущим, оберіть варіант розширеної взаємодії між учнями, коли вони працюють самостійно більшу частину уроку, навіть не презентуючи проміжні результати роботи. І навпаки – якщо ви надаєте перевагу контролю, варто використовувати більш структуровані методи навчання: стежити за діяльністю учнів поетапно, наприклад, ставлячи їм чіткі, виконувані за певний час завдання, які можна перевірити.

4. Нарешті, у процесі вибору методу потрібно враховувати час, який потрібен для організації роботи; особливості організації освітнього простору (насамперед, розташування меблів) та наявність джерел інформації (доступ до інтернету, книжки або роздавальні матеріали).

Головне пам’ятати – ми не прагнемо вразити когось яскравим методом чи прийомом, не прагнемо розважити учнів. А виходимо лише з бажання зробити процес навчання більш ефективним – результативним.

ЯК ОБРАТИ МЕТОД ДЛЯ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ З РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ (ЧАСТИНА II)

13 лютого, 2020 р.

Олена Пометун, засновниця і керівниця Освітньої платформи “Критичне мислення”.

У попередньому матеріалі «Урок, що розвиває критичне мислення (частина I)», ми розглянули структуру уроку в технології розвитку критичного мислення та розподіл методів розвитку критичного мислення на ньому.

Продовжуємо тему й говоримо про вибір методів для кожної з частин уроку ґрунтовніше. Почнемо зі вступної.

МЕТОДИ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ

Відбираючи методи вступної частини уроку, пам’ятаєте, що тут ми обмежені часом – вступ триває не більше 7-10 хвилин. Тому нам потрібен лише один метод, краще такий, що дозволить одночасно мотивувати учнів і зацікавити їх новою темою. З цієї точки зору добре працюють методи, пов’язані з передбаченнями школярів, наприклад, “Кошик ідей”, “Дерево передбачень” або з художніми текстами – “Вірю–не вірю”.

Наприклад, перед читанням вірша Івана Андрусяка «Тринадцятий трамвай» (Хрестоматія сучасної української літератури. 3-4 клас. –Львів.: Вид-во Старого Лева. – С.18) запитайте учнів «Що ви знаєте про трамвай?» і записуйте всі названі слова у зображення кошика на дошці. А потім поставте ще одне запитання «Чому автор, на вашу думку, назвав вірш «Тринадцятий трамвай»?» та продовжуйте заповнювати кошик ідеями.

Спільним для названих методів є запрошення учнів актуалізувати їхні знання і передбачити, як “виглядатиме” нове знання, що пропонуватиметься на уроці – які нові поняття, ідеї, явища будуть досліджуватись, і що саме побачимо. Важливим у цьому моменті є не правильність передбачень і думок, а їх обґрунтування, чого ми вимагаємо у дітей через запитання “Чому ви так думаєте?”. Зробивши різні передбачення, які вчитель зафіксує у вигляді переліку чи схеми, більшість учнів з нетерпінням очікує продовження уроку, коли можна буде порівняти свої думки з фактами чи науковими ідеями.

Гарним способом актуалізації й мотивації може бути постановка проблемного (відкритого) запитання і попереднє обговорення з учнями, яких знань та чому ми потребуємо, щоб дати на нього відповідь. Наприклад, у початковій школі: Чому важливо бути ввічливим? Або у старшій: Як людство може вплинути на процеси глобального потепління?

Якщо поставлене запитання є спірним, тобто передбачає протилежні погляди, у цьому випадку варто додати голосування учнів за можливі позиції “так” чи “ні” та записати його результати на дошці. Фіксування результатів у будь-якому вигляді є обов’язковим. До них ви повернетесь наприкінці уроку і разом з учнями порівняє уявлення на початку та після опрацювання теми. Це важливо не лише як логічне завершення уроку, але і як можливість для учнів оцінити власне просування у матеріалі та підтримати мотивацію до подальшого навчання.

Вдалим способом актуалізації знань може стати мозковий штурм із записом думок учнів або ж кластер із записом основних понять і термінів, які учні називають та визначають. А також встановленням зв’язків, що позначаємо на схемі стрілками і лініями.

Наприклад: ■ Об’єднаєтеся в пари і завершіть запропонований кластер, згадавши, у яких ще випадках вам доводилося зіткнутися з поняттям «аналіз». ■ Обговоріть, що спільного в усіх значеннях цього поняття? Що, на вашу думку, ми називаємо аналізом. Представте свої результати класові

За спостереженнями, найпоширенішим й найбільш економним з погляду часу методом актуалізації є постановка вчителем запитань. У цьому випадку найбільш ефективною буде заздалегідь продумана система запитань. Вона може бути побудована як та, що розширюється – від конкретних відомих учням фактів чи явищ до широкого кола ідей щодо їхнього розвитку чи зміни. Або як та, що звужується – від загальних уявлень учнів до конкретних сторін чи характеристик, які вивчатимуться на цьому уроці.

Наприклад: Що ви знаєте про Китай? Чи знаєте, де розташована ця країна? Які особливості природних умов Китаю? На вашу думку, яким чином особливості розташування Китаю та його природних умов відбились на економічному розвитку країни?
Якщо ж у цій частині уроку вам потрібно перевірити домашнє завдання учнів (запам’ятовані знання), краще зробити це швидко через тестування, диктант понять, виконання завдань на картках тощо. Перевіряйте результати поза уроком або із залученням учнів до само- й взаємоперевірки за еталоном.

Далі буде.