Компетентнісний підхід на сучасному уроці

Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу

Урок – дзеркало загальної педагогічної культури вчителя,мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції.До хорошого уроку вчитель готується все життя.

В. Сухомлинський

     Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями.

     Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому пере­будувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.

     Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

     Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

      Під поняттям компетентнісний підхідрозуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості.

Які основні складові компетентності?

     По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.

     По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.

     По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

     Виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей.

1. Предметні – формуються засобами навчальних предметів.
2. Міжпредметні – належать до групи предметів або освітніх галузей                     Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях
3. Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту. Керуючись українськими офіційними освітянськими документами, зокрема Державним стандартом, серед основних груп ключових компетентностей названі: соціальні, комунікативні, загальнокультурні (полікультурні), інформаційно-комунікаційні, предметні (галузеві), міжпредметні, громадянські, здоров’язбережувальні, проектно-технологічні. (Саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчості.)

       Готуючись до уроку такого типу та виконуючи всі вищезазначені вимоги, в учнів формують та розвивають наступні компетентності:

• інформаційну - використання різних джерел інформації, аналіз інформації, розуміння та усвідомлення інформації, вміння переробляти інформацію для отримання певного продукту, вміння користуватися новими інформаційними технологіями;

• загальнокультурну (полікультурну) - повага до чужої праці, формування загальнолюдських цінностей, забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів, вплив освітнього середовища на розвиток учнів;

• комунікативну - обговорення проблеми, формування власної точки зору, вміння доводити власну позицію, розвиток культури мовлення, вміння презентувати свій продукт, адекватне ставлення до критики;

• соціальну - забезпечення співробітництва, здійснення роботи в команді, усвідомлення власного внеску у спільну роботу, формування адекватної оцінки і самооцінки, вміння використовувати власний досвід;

громадянську- орієнтування в проблемах сучасного суспільного життя; використовувати технології захисту інтересів, прав, свобод своїх та інших громадян, виконання громадянських обов’язків громадянина України; використовувати способи діяльності й моделі поведінки відповідно чинного законадавства України; робити свідомий вибір враховуючи інтереси й поьреби громадян, суспільства та держави;

проектно-технологічну – складати, здійснювати й оцінювати проекти, плани своєї та підприємницької діяльності у майбутньому; розробляти прості моделі дій та прийняття економічно й екологічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; презентувати та поширювати інформацію про результати(продукти) власної діяльності та діяльності колективу тощо.

     Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);

діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

    Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:

• підвищення рівня мотивації учнів;
• використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;
• ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
• формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
• здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
• підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
• створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;
• формування моральних цінностей особистості;
• розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
• створення ситуації успіху.

Педагог зобов'язаний па уроці дотримуватися цілого ряду ви­мог.

Проаналізуємо основні вимоги кожної групи.

Вимоги до структури уроку включають:

• чітко визначені цілі та завдання уроку;
• визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх частин уроку;
• зв'язок уроку з попереднім уроком і закласти перспективу на наступний урок;
• вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;
• оптимальність домашнього завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

• підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;
• можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;
• використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі ви­конання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;
• при підготовці виділити складні моменти пової теми, проду­мати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

• урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);
• формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);
• урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

• певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;
• сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна добро­зичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);
• взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;
• використання різних видів діяльності учнів, підтримувати інтерес до уроку.

     Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення.      Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання уроку:

Моделювання

Створення умовної моделі уроку: чітке визначення місця уроку і в змістовому, і в методичному аспектах у межах навчального курсу, розділу, теми; формулювання загальної мети вивчення матеріалу; вибір педагогічних методів, прийомів, технологій, використання яких забезпечить досягнення поставленої мети найбільш раціональним шляхом

Конструювання

Створення конструктора (конспекту) уроку: чітке формулювання мети, завдань, типу, форми проведення уроку; конкретизація методів, прийомів; запис дій учителя та передбачення дій учнів; раціональний розподіл часу; виділення структурних елементів навчальної діяльності

Проектування

Створення структури педагогічного процесу: визначення виховних і розвивальних завдань; прогнозування результатів; опрацювання змістової частини матеріалу; визначення методів, прийомів роботи; прогнозування навчальних та загальних компетентностей, які формуються на уроці

     Проаналізуємо етапи (модулі) конструювання вчителем уроку з точки зору компетентнісного підходу.

Детальніше: