Проаналізуємо етапи (модулі) конструювання вчителем уроку з точки зору компетентнісного підходу.

Модуль вступного повторення

Мета:

• Визначити рівень попередньої підготовленості учнів, що стосується теми.
• Актуалізувати знання, що потрібні для введення нового матеріалу. Активізувати мислення учнів.

Методи: фронтальна бесіда, усне опитування, робота зі схемами, рисунками, метод прогнозування, робота з текстом підручника, самоперевірка за зразком тощо.

Прийоми: «Інтрига», «Дивуй!», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», заповнення кросвордів, «Альтернатива», «Світлофор», «Мозковий штурм», «Асоціація», «Зайве слово», «Назви відповідь», «Пошук загального», «Групування слів», «Лото», «Зашифровки», «Незакінчені речення» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.

Засоби: диктанти, тести, ІКТ, навчальні та наочні посібники, підручник, таблиці, моделі тощо.

Модуль вивчення нового матеріалу

Мета:

• Допомогти учням засвоїти факти та основні ідеї.
• Забезпечити якість вивчення нового матеріалу.
• Формувати вміння виділяти головне, актуалізувати, конспектувати, порівнювати, зіставляти.
• Забезпечити диференційований підхід.
• Встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: пояснення, коментоване читання тексту підручника, проблемна лекція, семінар-практикум, фронтальна бесіда, дискусія, робота з книгою, посібниками, схемами, таблицями, рисунками, моделями, демонстрація презентацій.

Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної ситуації, використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів, «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися», «Моделі, що ожили», «Снігова грудка», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Броунівський рух», «Два-чотири — всі разом», «Навчаючи — учусь», «Павучки», «Місткий кошик» тощо.

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ІКТ, підручники, посібники, довідники, Іnternet, інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, моделі тощо.

Модуль практики

Мета:

• Формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети.
• Забезпечити ситуацію вибору.
• Формувати вміння розвязувати типові завдання, формувати творчі вміння.
• Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: практичні роботи, розв’язування завдань за зразком, метод коментування, робота з підручником та різними джерелами інформації.

Прийоми: «Асоціативний ряд», «Синтез думок», «Альтернатива», «Коментування», «Навчаючи – учусь», «Карусель», «Поєдинок»,»Інтелектуальний тир», змагання тощо.

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ІКТ, Хімічні та біологічні диктанти, тести, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал, схеми тощо.

Модуль спостереження і діагностики

Мета:

• Організувати і підтримати безперервний зворотний звязок.
• Одержати своєчасну інформацію про успішність просування у навчанні всіх учнів.
• Спостерігати за процессом засвоєння та застосування знань, умінь і навичок.
• Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів.
• Формувати на кожного учня «дос’є» (залучаючи комп’ютер), до якого тільки він та вчитель мають доступ.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: спостереження, дискусія, створення проблемної ситуації тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Зворотний зв'язок», «Релаксаційні вправи», рефлексія тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ІКТ, завдання для моніторингу рівня знань, навчальні та наочні посібники тощо.

Модуль домашньої роботи

Мета:

• Удосконалити, узагальнити, систематизувати знання, вміння та навички.
• Розвивати самостійність та творче мислення.
• Формувати вміння самостійно засвоювати окремі питання навчального матеріалу.

Формувати групи компетентностей: інформаційну, уміння вчитися, соціально-трудову.

Методи: виконання вправ, письмових і графічних робіт, підготовка рефератів, доповідей, самоперевірка, індивідуальне опитування, фронтальна бесіда, робота з підручником, довідниками, додатковою літературою, використання Іnternet тощо.

(залучення консультантів, якість виконання д/з за допомогою звірки зі зразками, усний коментар, самостійна робота, що аналогічна до домашньої).

Прийоми: «Інтелектуальна розминка», «Одне завдання на двох», «Вірю - не вірю», «Так – ні», «Знайди помилку», «Вибери сам», «Ярмарок – подорож», «Заздалегідь», «Творче завдання», бліцопитування ланцюжком, тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, групова.

Засоби: навчальні та наочні посібники, довідкова література, Іnternet , інформаційні таблички тощо.

Модуль узагальнення і систематизації

Мета:

• Узагальнити і систематизувати знання, уміння і навички.
• Установити загальні звязки в матеріалі, що дозволяє побачити учням тему (розділ) в цілому.
• Формувати вміння застосовувати набуті знання під час розвязування задач різного рівня складності.
• Формувати потребу до постійної самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: порівняння, узагальнення, усна розповідь, бесіда, вступні, оглядові, пошукові семінари, дебати, конференції тощо.

Прийоми: «Письмовий звіт», «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу параграф по-своєму», «Я – вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ІКТ, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести тощо.

Модуль психологічного супроводу

Мета:

• Врахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) та математичні здібності учнів. 
• Формувати пізнавальний інтерес.
• Створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні умови.
• Сприяти позитивному відношенню учнів до навчання.

Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка», «Бліц-опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні, колективні.

Засоби: ІКТ, інформаційні таблички тощо.

З точки зору компетентнісного підходу можна розглянути види діяльності учнів.

Наскрізні Ключові компетентності	Види діяльності
Уміння вчитися	o Написання учнями повідомлень, рефератів, самостій­них творчих робіт. o Використання випереджальних завдань , що передба­чають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів. o Залучення учнів до творчих виставок . o Залучення учнів до роботи в МАН. o Консультування учнів з питань самоосвіти . o Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предмет­них тижнів, які передбачають самостійне опануван­ня учнями певних питань та їх самоосвітню діяль­ність. o Використання інтенсивних завдань з предмету, які пе­редбачають пояснення учнями певних питань. o Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів. o Залучення учнів до роботи консультантами, що підтри­мує їх самоосвітній тонус. o Забезпечення високого наукового рівня викладання предмета. o Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя. o Розв'язування задач та прикладів різними способами, використання задач підвищеної складності. o Складання та розв'язування учнями тестів, задач, кросвордів тощо. o Залучення учнів до участі в конкурсах „Олімпус", „Геліантус ", „ Колосок " тощо. o Залучення учнів до участі в олімпіадах, МАН , у роботі заочних хіміко-біологічних шкіл.
Інформаційна компетентність	o Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання предмета. o Стимулювання учнів до використання додаткової ін­формації. o Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо ви­користання навчальних програм з предмета. o Використання малюнків, таблиць, схем, як джерел інформації, та передбачення складання схем, таблиць, планів, опорних конспектів, як результату роботи учнів з інформацією. o Випуск шкільних газет, створення інформаційних сторінок у класних куточках.
Загально-культурна (комунікативна) компетентність	o Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору. o Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог. o Використання усних та письмових рецензій на відпо­відь, доповнень та зауважень до неї . o Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами. o Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням. o Організація групової роботи . o Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК. o Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам . o Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів. o Використання інформації з історії від­криттів. o Використання художньої літератури в процесі викла­дання предмета. o Розв'язання задач історико-культурного змісту. o Розв'язання задач екологічного змісту. o Характеристика внеску в науку вчених різних націо­нальностей. o Наголошення на внесок в розвиток науки українських вчених. o Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних людей.
Соціально-трудова компетентність	o Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку. o Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач. o Використання самооцінки та взаємооцінки учнів. o Розв’язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язування. o Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова - врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими . o Надання учням можливості виявлення ініціативи. o Практикування доручень учням ( наприклад : „ відпо­відальний за наочність” , „ консультант ” тощо). o Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів. o Залучення дітей до самоврядування .
Здоров’язбережу-вальна компетентність	Складання та розв’язування задач валеологічного змісту. Складання та розв’язування кросвордів із зашифрованими назвами лікарських рослин (після чого учні одержують завдання додому знайти способи їх застосування). Проведення хвилинок «Мовою чисел», усного рахунку із завданнями валеологічного змісту.

Вимоги, що визначаються компетентністю	Можливості, що відкриває компетентнісний підхід
Соціальна компетентність
Вміння робити вибір. Вміння приймати рішення. Вміння брати відповідальність. Вміння безконфліктно співіснувати. Забезпечення власної активності учня (activity - діяльність).	Стимулювання пізнавальної активності учнів. Опора на діяльність учня. Забезпечення співробітництва. Здійснення роботи в команді. Орієнтація на конкретний продукт. Забезпечення мотивації діяльності (те, що я роблю, є корисним). Усвідомлення власного внеску у спільну роботу. Розв'язання проблем. Пошук шляхів реалізації проекту. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Формування адекватної оцінки й самооцінки. Вміння використовувати власний досвід. Адаптація до змін. Розвиток здібностей та обдарованості учнів та підвищення через це їх соціального статусу
Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
Оволодіння досягненнями культури. Розуміння інших людей, їх індивідуальності, їх відмінностей за національними, культурними, релігійними та іншими ознаками.	Розробка проектів культурологічної спрямованості. Забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів. Здійснення роботи в команді, забезпечення взаємодії учнів. Усвідомлення ролі й впливу предмета на розвиток культури. Оцінювання творів літератури та мистецтва. Визначення ставлення до власної діяльності та діяльності інших людей. Повага до чужої праці. Вміння спілкуватися усно, писемно, рідною та іноземними мовами Обговорення проблем. Формування власної точки зору. Вміння доводити власну позицію. Розвиток культури мовлення. Вміння презентувати свій продукт. Можливість для безпосереднього спілкування. Адекватне ставлення до критики. Стимулювання критичного ставлення до себе. Вміння адаптуватися в мовному середовищі. Формування загальнолюдських цінностей.
Творча компетентність
Готовність та потреба у творчості. Вміння побачити та сформулювати проблему. Вміння знаходити нові рішення. Вміння діяти в нестандартних ситуаціях. Активізація творчих здібностей учнів. Реалізація творчого потенціалу учнів.	Вплив освітнього середовища на розвиток учнів. Співвіднесення об'єкта навчання з власним досвідом.
Інформаційна компетентність
Вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Вміння класифікувати документи. Вміння користуватися новими інформаційними технологіями. Вміння переробляти інформацію для отримання певного продукту. Аналіз та критичне ставлення до інформації.	Самостійне опрацювання інформації. Розуміння та усвідомлення інформації. Залучення власного досвіду. Мотивація саморозвитку. Саморозвиток й самоосвіта. Готовність та потреба навчатися протягом усього життя Узагальнення власних знань. Організація власних прийомів навчання. Організація самоосвітньої діяльності. Постійне удосконалення. Залучення та збагачення власного досвіду. Підтримка пізнавального інтересу. Потреба в нових знаннях. Визначення перспективи діяльності. Співвіднесення теоретичних знань з практикою

Технології компетентнісного навчання

• розвивальне,
• евристичне,
• Інтерактивне,
• проектне,
• дослідницьке,
• розвиток критичного мислення,
• кооперативне,
• дистанційне,
• проблемне навчання,
• педагогіка співробітництва,
• здоров’язбережувальні,
• метод проектів,
• модульне,
• інформаційно-комунікативні.

      Для розв'язання задач компетентнісної освіти вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

• Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.
• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.
• Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
• Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
• Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.
• Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
• Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
• Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
• Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
• Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
• Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
• Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.
• У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.
• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
• Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
• Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
• Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
• Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

      Ці корисні правила-поради — тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх ще раз не буде зайвим. Пам'ятати їх, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети — формування компетентної особистості.