Дослід 2. Утворення крохмалю в процесі фотосинтезу.
Виконайте дослід.
1. Витримайте певний час кімнатну рослину (бальзамін, герань, гортензію чи іншу) в темряві, щоб вичерпалися запаси крохмалю в їхніх листках.
2. Потім накрийте частину листка з обох боків смужкою непроникного для світла паперу або фольги (мал. 1).
3. Поставте рослину на яскраве світло і витримайте її там упродовж кількох годин.
4. Зріжте листок, зніміть з нього смужку паперу або фольги та опустіть на 2-3 хв в окріп, а потім - у гарячий спирт (мал. 2).
5. Після цього промийте листок водою та обробіть слабким розчином йоду.
6. Поясніть чому він забарвиться нерівномірно, адже затінена частина листка буде безбарвною (мал. 3).
Дослід 3. Виявлення процесу дихання у рослин.
Виконайте дослід.
3. Через два-три дні побачимо, що вапнована вода стала каламутною.
4. Про що це свідчить? Поясніть, чому вапняна вода стала каламутною?
Дослід 4. Виявлення процесу транспірації у рослин.
Виконайте дослід.
1. Візьміть будь-яку кімнатну рослину. Помістіть гілочку з листками в колбу, яку щільно закрийте ватою.
2. Поясніть, чому через деякий час на стінках колби з’являються краплини води?
Спостереження за розвитком пагона з бруньки
Виконайте дослід.
1. Живці тополі, верби, бузку (на вибір) завдовжки 15-20 см поставте в посудину з відстояною водою в тепле освітлене місце.
2. Через кожні 2-3 дні міняйте воду в посудині. Спостерігайте за станом бруньок на живцях.
3. Позначте в зошиті дату початку досліду, розкриття лусок бруньки, появи молодого пагона.
4. Поясніть, яке значення сплячих бруньок для рослини? Чому в природі в рослин одного виду крони можуть бути різної форми?
Дослідження процесу росту вегетативних органів рослин
Виконайте дослід.
1. У горщечки із землею посадіть насіння сої, гороху чи квасолі (на вибір), полийте відстояною водою і поставте в тепле місце.
2. Щодня помірно зволожуйте ґрунт у горщечках відстояною водою.
3. Спостерігайте за появою верхівки першого зеленого проростка.
4. Запишіть дату появи першого проростка, молодого пагона з листками. Через кожні 5-8 днів вимірюйте розміри пагона. Дані занотовуйте в таблиці.
5. Поясніть, які умови необхідні для розвитку і росту молодих пагонів?
Спостереження за геотропізмами у рослин
Виконайте дослід.
2. У прозору склянку одноразового використання об’ємом 100-200 мл, заповнену ґрунтом, близенько до стінки склянки, посадіть невелику цибулинку або зубчик часнику денцем догори.
3. Спостерігайте за рослинами та підземними пагонами.
4. Через декілька днів ви побачите зміни у рослин та проростання корінців та пагонів надземних у цибулі або часнику.
5. Занотуйте побачені зміни.
6. Поясніть, чому корінець завжди росте у напрямку центру Землі, а пагін – навпаки.
Дослідницький практикум: вегетативне розмноження рослин.
Виконайте дослід.
1. Відріжте частину пагона з бруньками кімнатної рослини (традесканції, гібіскуса, пеларгонії тощо) і поставте в теплому та освітленому місці в посудину з водою. Нижній кінець пагона повинен бути занурений у воду на глибину 1,0-1,5 см.
2. Кожні три-чотири доби спостерігайте за живцями і, доливаючи час від часу воду, підтримуйте її початковий рівень. Пам'ятайте! Слід використовувати лише відстояну водопровідну воду.
3. Підготуйте горщик із супіщаним ґрунтом (3 частини чорнозему і 1 частина піску). Коли через деякий час з’являться корінці та досягнуть 3-5 мм завдовжки, обережно пересадіть отримані живці з посудини у приготовлені горщики.
4. Накрийте висаджені живці скляними банками й витримуйте на розсіяному світлі доти, доки вони не почнуть рости. Після цього зніміть скляні банки.
5. На підставі виконаних досліджень зробіть висновки. Яка біологічна роль розмноження організмів? Які способи вегетативного розмноження ви застосовували під час вирощування кімнатних рослин?
Дослідження умов проростання насіння
Виконайте дослід.
1. Підготуйте 4 банки. На кожну з них наклейте етикетку такого змісту: 1 - є вода, повітря, тепло; 2 - немає води, є повітря, тепло; 3 - немає повітря, є вода, тепло; 4 - немає тепла, є вода, повітря.
3. Налийте в банки № 1 і № 4 води, щоб насінини були наполовину занурені у воду і був вільний доступ повітря. У банку з № 3 налийте більше води, щоб товщина шару води в три рази перевищувала товщину шару насіння. Усі банки накрийте папером.
4. Банки № 1, 2, 3 поставте поряд у теплій кімнаті, банку № 4 перенесіть на холод. Тривалість досліду 3-5 днів.
5. Щодня підраховуйте кількість пророслих насінин у кожній банці.
6. Зробіть висновок, за яких умов відбувається проростання насіння.
Для учнів 7 – 9 класів
Віксіч Валентина Миколаївна
Вчитель хімії та біології, спеціаліст вищої категорії
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №1
Взаємодія харчової соди із соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром
Вам потрібні: піпетка, харчова сода, сік квашеної капусти, лимонна кислота, кефір.
Правила безпеки:
• для дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• остерігайтеся потрапляння речовин на одяг, шкіру, в очі.
1. В окремі посудини помістіть невеликі кількості соку квашеної капусти, лимонної кислоти та кефіру.
2. До лимонної кислоти додайте невелику кількість води, щоб її розчинити.
3. До кожної посудини додайте невелику кількість соди (на кінці ложки).
4. Що відбувається? Опишіть свої спостереження.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №2
Виготовлення водного розчину кухонної солі
Вам потрібні: кухонна сіль, вода, посудина для приготування розчину об’ємом 1,5 л, кухонні терези, мензурка.
Правила безпеки:
• для дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• остерігайтеся потрапляння речовин на одяг, шкіру, в очі.
Допоможіть своїй мамі і приготуйте маринад для консервування огірків. Існує безліч різних рецептів, але зазвичай можна використовувати розчин із масовою часткою солі 8 %. Обчисліть масу солі, необхідну для приготування такого розчину масою 1,5 кг.
На кухні масу солі можна відміряти за допомогою кухонних терезів або використовуючи столовий посуд. Зазвичай 1 столова ложка містить 30 г кухонної солі, а чайна ложка — 10 г.
1. Відміряйте необхідну масу солі і перенесіть її у посудину для приготування розчину (оскільки необхідний розчин буде розбавленим, то його об’єм дорівнюватиме 1,5 л).
2. До цієї посудини додайте води стільки, щоб об’єм розчину становив 1,5 л, і ретельно перемішайте розчин.
3. Зробіть висновок і розрахунки до експерименту.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №3
Вам потрібні: чайник, побутовий фільтр для води, ложка з дерев’яною ручкою або порцелянова чашка, водопровідна вода.
Правила безпеки:
• для дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• остерігайтеся потрапляння речовин на одяг, шкіру, в очі;
• дотримуйтеся правил безпеки при нагріванні речовин.
Звичайна водопровідна вода не є чистою водою, а є розчином різних солей і газів. Виявити наявність солей у воді можна випарюванням.
1. Для цього невелику кількість водопровідної води треба обережно випарити в порцеляновій чашці або в ложці. При цьому на дні утвориться твердий залишок розчинених солей.
2. Повторіть цей дослід із кип’яченою охолодженою водою та водою, очищеною побутовим фільтром.
3. Порівняйте кількість твердого залишку, утвореного з неочищеної води та з води, очищеної різними способами.
4. Занотуйте свої спостереження і поясніть їх.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №4
Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток: води, кухонної солі, піску
Вам потрібні: ложка з дерев’яною ручкою, нагрівальний прилад (кухонна піч), склянка з водою, скалка (або невеликий молоточок), лід, кухонна сіль, пісок.
Правила безпеки:
• · використовуйте невеликі кількості речовин;
• при користуванні нагрівальними приладами пам’ятайте: гарячі й холодні предмети мають однаковий вигляд.
1. Перед початком роботи заморозьте у морозильній камері невелику кількість води. Для цього можна використати поліетиленові формочки для приготування льоду для напоїв.
2. Для дослідження розчинності речовин налийте у дві чашки або склянки трохи води і помістіть у них кухонну сіль та пісок. Зробіть висновок щодо їхньої розчинності.
3. Для дослідження плавлення речовин невеликі порції льоду, кухонної солі та піску помістіть на ложку з дерев’яною ручкою і нагрівайте. Зробіть висновок щодо здатності речовин плавитися.
4. Дослідження крихкості можна виконати різними способами:
1) невеликий зразок речовини помістіть на дерев’яну дошку і спробуйте розтерти дерев’яною скалкою;
2) невелику порцію речовин розтрощіть молоточком на твердій поверхні.
5. Дослідіть можливість подрібнення льоду, кухонної солі та піску.
6. Зробіть висновок щодо типів кристалічних ґраток досліджених речовин.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №5
Дія на сік буряка лимонного соку, розчинів харчової соди, мильного розчину
Вам знадобляться: каструля, буряк, ніж, лійка, фільтрувальний папір або фільтр для кавоварки, лимонний сік, оцет, харчова сода, пральний порошок та розчин мила.
Правила безпеки:
• при виконанні дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• остерігайтеся потрапляння кислих речовин на шкіру, в очі; у разі потрапляння слід змити речовину великою кількістю води;
• пам’ятайте, що гарячі та холодні предмети однакові на вигляд, користуйтеся захисними рукавичками.
У деяких рослинах є речовини, що можна використовувати як індикатори. Для початку слід добути розчин індикатору з буряка. Це можна зробити в різні способи: вичавити сік з буряка за допомогою соковижималки або приготувати відвар з буряка.
1. Для цього наріжте невеликий буряк тонкими скибочками або соломкою.
2. Помістіть його в окріп (приблизно 0,5 л), щоб відвар вийшов досить концентрованим.
3. Дайте покипіти декілька хвилин, після цього остудіть та відфільтруйте відвар від залишків буряка з використанням паперового фільтра або фільтра для кавоварки.
4. Приготуйте шість склянок і налийте в кожну по 50 мл води.
5. У першу склянку додайте столову ложку оцту, у другу — сік одного лимона, у третю насипте пів чайної ложки соди, у четверту — стільки ж прального порошку, у п’ятій склянці розчиніть невеликий шматочок мила, а в шостій залиште чисту воду для порівняння.
6. Можна також заготовити склянку з розсолом від маринованих огірків або помідорів, із соком квашеної капусти, свіжим та кислим молоком.
7. До кожної склянки прилийте невеликий об’єм (5—10 крапель) соку або відвару буряка. Як змінюється забарвлення?
8. Запишіть свої спостереження в зошит. Зробіть висновки:
1) як змінюється забарвлення соку (відвару);
2) у яких склянках містились кислоти, я R яких — луги;
3) чи можна сік (відвар) буряка використовувати як індикатор.
Цей експеримент можна повторити, узявши замість буряка червону капусту, пелюстки фіалок, ірисів або інших яскраво забарвлених квітів, а також звичайну зеленку (розчин «Брильянтового зеленого» з домашньої аптечки).
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №6
Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кісіль тощо)
Вам знадобляться: невелика каструля, склянка, вода, желатин, картопляний або кукурудзяний крохмаль, побутова лазерна указка.
Правила безпеки:
• для дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• пам’ятайте, що гарячі та холодні предмети однакові на вигляд, користуйтеся захисними рукавичками;
• не спрямовуйте промінь лазерної указки в очі.
1. Виготовлення колоїдного розчину із желатину.
· У невелику каструлю налийте склянку (0,2 л) гарячої води з чайника та всипте половину чайної ложки желатину й ретельно перемішайте, поки весь желатин не розчиниться. Колоїдний розчин готовий.
· Дайте йому охолонути й випробуйте лазерною указкою. Для цього перелийте розчин у прозору склянку і в темній кімнаті спрямуйте промінь указки на розчин так, щоб ви побачили цей промінь збоку.
· Випробуйте указкою звичайну чисту воду.
· Порівняйте результати.
2. Виготовлення гелю (желе) із желатину.
· Спосіб виготовлення желе такий самий, як і в досліді 1, тільки на одну склянку гарячої води вам знадобиться одна столова ложка желатину.
· Дайте охолонути отриманому колоїдному розчину до кімнатної температури, а потім перелийте в прозору склянку та поставте в холодильник.
· Желе також можна випробувати лазерною указкою.
3. Виготовлення крохмального клейстеру.
· У склянку всипте половину чайної ложки крохмалю й долийте 10–20 мл води. Ретельно перемішайте.
· У невелику каструлю налийте склянку води (0,2 л) та нагрійте до кипіння.
· Тоненьким струменем вилийте в окріп суміш води з крохмалем. Ретельно помішуйте впродовж 3–5 хвилин.
· Перелийте в прозору склянку та дайте охолонути.
· Колоїдний розчин випробуйте лазерною указкою, як описано в досліді 1.
4. У звіті про виконання експерименту перелічіть колоїдні розчини, що ви приготували, їхні характерні ознаки та можливість відрізнити від інших дисперсних систем.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №7
Порівняння мийної дії мила та прального порошку
Вам знадобляться: мило (краще використовувати рідке мило, воно швидше розчиняється), пральний порошок для ручного прання, вода водопровідна, вода дистильована (можна придбати в аптеці або в магазинах для автомобілістів), розчин кальцій хлориду або магній сульфату (їх можна придбати в аптеці, зазвичай кальцій хлорид продається під назвою «хлористий кальцій», а магній сульфат — «магнезія»).
Правила безпеки:
• для дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• остерігайтеся потрапляння речовин на шкіру, одяг, в очі; у разі потрапляння речовину слід змити великою кількістю води.
Оцінити ефективність мийної дії можна за спеціальними показниками — піноутворенням та стійкістю піни. Піноутворення характеризує об’єм або висоту утвореної піни, а стійкість піни характеризує час, за який піна зникає, або за який час її висота зменшується на певну величину.
1. Візьміть три однакові високі вузькі склянки. У першу склянку налийте 50 мл дистильованої води, в другу — таку саму кількість водопровідної води, а в третю налийте 40 мл дистильованої води та додайте 10 мл розчину кальцій хлориду або магній сульфату (для моделювання води зі значною твердістю).
2. У кожну склянку додайте половину чайної ложки рідкого мила та розчиніть обережними рухами. У разі використання твердого мила використовуйте невеликі шматочки об’ємом не більше 1 см3, а після додавання дочекайтеся повного розчинення.
У жодному разі не використовуйте рідкі синтетичні мийні засоби для скла, підлоги або посуду, вони мають інший хімічний склад!
3. Кожну склянку легко струсіть протягом 1 хвилини. Лінійкою виміряйте висоту утвореної піни і зазначте час, за який ця висота зменшиться удвічі (або на третину).
4. Повторіть попередній дослід, але замість мила використайте пральний порошок для ручного прання. (Порошок для автоматично- го прання краще не використовувати, оскільки до нього спеціально додають піногасячі речовини, щоб піна не пошкодила пральну машину.)
5. Результати дослідження оформіть у вигляді таблиці, а у висновку порівняйте мийну дію мила та прального порошку в різних типах води.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ №8
Виявлення крохмалю в харчових продуктах
Вам знадобляться: піпетка, склянка, йодна настоянка, саліциловий спирт (або борний чи мурашиний) — їх можна купити в аптеці або взяти в домашній аптечці; будь-які харчові продукти з умістом крохмалю: картопляний крохмаль, борошно, хліб, тістечка, чіпси, томатний сік, макарони, відвар рису або іншої крупи, варена ковбаса (або сосиски), сметана тощо.
Правила безпеки:
• для дослідів використовуйте невеликі кількості речовин;
• остерігайтеся потрапляння речовин на шкіру, одяг, в очі; у разі потрапляння речовину слід змити великою кількістю води.
1. Підготуйте розчин йоду. Зазвичай аптечна йодна настоянка містить 5 % йоду. Для виявлення крохмалю такий розчин використовувати незручно: він дуже темний і появу синього забарвлення за наявності крохмалю можна не помітити. Тому розчин йоду необхідно розбавити. У воді йод не розчиняється, тому для розчинення йоду необхідно використати етанол (у вигляді фармацевтичних препаратів на його основі).
2. У непотрібну склянку чи флакон налийте приблизно дві столові ложки саліцилового спирту. До цього спирту піпеткою додайте одну чи більше крапель йодної настоянки, щоб отримати розчин світло-солом’яного кольору. Цим розчином тепер можна користуватися для виявлення крохмалю.
3. Випробуйте наявні у вас харчові продукти на вміст крохмалю. Для цього на невеликі шматочки піпеткою додайте по кілька крапель розчину йоду.
4. За зміною забарвлення зробіть висновок щодо наявності крохмалю у випробуваних продуктах.
5. Результати дослідів оформіть у вигляді таблиці:
Номер досліду
|
Назва продукту
|
Чи виявлено крохмаль?
|
Чи має міститися крохмаль у продукті?
|
Немає коментарів:
Дописати коментар